Наступна локація нашого семінару стала справжнім осередком духовності та патріотизму. Виховний захід «Код нації: від традиції до перемоги» об’єднав у спільному творчому пориві дітей та педагогів, нагадавши кожному, що вишиванка — це не просто одяг, а наша духовна броня.
Історія та символізм
Історія та символізмНезмінні ведучі заходу — Соломія Рихліцька та Мирослава Савчак — провели гостей захопливим екскурсом в історію української вишивки. Вони розповіли про вишиванку як символ ідентичності, віри та боротьби, що супроводжує українців крізь віки.
Танцювальні та вокальні номери
Танцювальні та вокальні номериЗахід був наповнений яскравими виступами:
Танець зі стрічками у виконанні учениць 3-6 класів під пісню TAYANA «Вишиванка» додав святу ніжності та барв.
Танець з рушниками, який виконали випускниці під пісню Наталії Цар «Рушник вишиваний», став символом спадкоємності поколінь.
Зал захоплено слухав пісні у виконанні Кокоруза Андрія та Юрги Анни-Марії («100% щастя»), а також зворушливе виконання пісні «А сорочка мамина» Анною-Марією.
Мистецтво та єдність
Мистецтво та єдністьОсобливий емоційний відгук викликала сценка за участю Солдата, Долі, Янгола та Війни, яка нагадала про надважку ціну нашої свободи та силу народної молитви.
Вчительський колектив вразив присутніх глибиною виконання:
Спільною молитвою стала пісня «Україно, молюся за тебе», яку підхопив увесь зал.
Родзинкою стала авторська пісня вчительки української мови та літератури Кам'янобрідського ЗЗСО ім. Петра Андрусіва Галини Мозоли — «Як я збираюсь в школу на свята, то одягаю вишиту сорочку» (на мотив пісні «Два кольори»). Висловлюємо щиру подяку пані Галині за можливість виконати таку зворушливу пісню на нашому семінарі.
Слово, що лікує
Слово, що лікуєНадзвичайно проникливим став момент перед фінальною піснею, коли до присутніх звернулася директорка Гімназії с. Боляновичі Ольга Крутій. Її слова прозвучали як щира молитва: вона закликала Бога навчити кожного з нас сіяти «жменю добра», щоб навіть серед руїн не згубити в собі людину. Ольга Іванівна побажала, щоб у душах, попри горе й війну, розквітали квіти, а з полину й зілля сплітався «цілющий вінок», що гоїть рани нашої країни.
На завершення заходу учні та вчителі спільно виконали пісню «Смійся, надійся, люби», стверджуючи незламність українського духу.
Немає коментарів:
Дописати коментар