25 лютого – день, коли народилася та, чий голос звучить крізь століття.
Леся Українка – не просто ім’я в підручниках, а символ незламності, сили духу та боротьби. Вона писала про свободу, коли її намагалися забрати. Вона говорила про силу слова, коли ним хотіли вбити. Вона довела, що «без надії сподіваюсь» – це не просто рядки, а філософія життя.
Її вірші досі відгукуються в серцях. Її слова надихають боротися. Її постать нагадує, що справжня сила – у внутрішньому вогні, який не здатні загасити ні хвороби, ні обставини, ні вороги.
Читаємо. Пам’ятаємо. Захоплюємося
Аліція Юрга - вірш «Конвалія»
Аліна Бобко - вірш «Вишеньки-черешеньки»
Андрій Кокоруз - вірш «Вечірня година» (вчитель Нагайло М.Ю.)















